Українська вишиванка: історія, традиції, з чим носити
Українська вишиванка: історія, традиції, з чим носити
Сьогодні ми поговоримо про українські вишиванки, як національний одяг, данину традиціям і спосіб самовираження, адже ні для кого не секрет, що в світлі останніх подій ми, як ніколи раніше, цікамось своєю культурою, історією, відроджуємо забуті цінності. Багато хто знає державний гімн, а в одязі та аксесуарах використовує національну символіку, у деяких будинках є прапора України.
А носити вишиванку в наші дні – не лише данина споконвічним традиціям, але це ще красиво, зручно і модно.
Історія української вишиванки
А що ми знаємо про історію традиційної української вишитої сорочки? Вишитий одяг носили з незапам’ятних часів. Давньогрецький історик Геродот (близько 425 рік до нашої ери), якого називають “батьком історії”, у своїх працях про життя і побут скіфів писав, що традиційний одяг цього народу був прикрашений вишивкою.
В арабських манускриптах X століття є відомості про те, що арабські купці розповідали про русів, які носили вишитий одяг. При розкопках на Черкащині були виявлені народний костюм і вишиванка, приблизно IV століття. Крім того на думку етнографів історія вишиванки, її візерунок і техніка виконання ідентична з орнаментами та малюнками, які наносилися на посуд та меблі стародавніх жителів України. Вишиванка була дуже популярна в період трипільської культури і в період неоліту.
З часом техніка вишивки, візерунки і майстерність змінювалися, залишаючи місце найдоцільнішим.
Візерунок вишиванки
За старовинною традицією вишивкою займалися жінки, які передавали свої навички з покоління в покоління. Історія вишиванки зберігає в собі характерні ознаки місцевості, які відрізняються технікою виконання, гамою кольорів і орнаментом. За тематикою візерунків для вишиванок можна виділити три основні групи: геометричні теми, рослинні та зооморфні (тварини).
Геометричні (абстрактні) візерунки дуже прості: кола, ромби, зірки, трикутники, хрести. Рослинний візерунок – виноград, хміль, дубове листя, квіти, калина. У вишивках тваринних орнаментів зображувалися кінь, заєць, півень, зозуля, голуб і т.д.
Вибір узору для сорочки визначався тим, для кого вона вишивалися. Для дівчаток і юнаків це зазвичай комбінації з ромбів, зірок, косого та прямого хрестів. Для дівчат рослинні мотиви, в основному квіти. Саме квітковий візерунок вибирали для весільних вишиванок.
Для жінок постарше і матерів – плоди і ягоди. Чоловікам геометричні візерунки, щоб додати твердості їх духу і волі.
Цих канонів намагалися дотримуватися, тому що дуже недоречно, наприклад, виглядала доросла або літня жінка з квітами, діти з символами родючості або чоловіки з рослинними візерунками.
Велике значення при виборі орнаменту слід приділити вишивальним швам і кольорам вишиванки. У кольорі вишиванки є дуже багато таємних символів. У чорні вишиванки як правило наряджали мерців. Чорні візерунки несуть погану енергетику і символізують горе від втрати близької людини. А ось вишиванки з орнаментом білим по білому вибирали молоді скромні дівчата. Така вишиванка підкреслювала природну красу дівчини і служила захистом від злих сил. Червоний колір у вишиванках – це добрий і сонячний знак удачі і захисту. Щоб додати фарб до золотих і срібних ниток майстрині під основну нитку використовували нитки жовтого, червоного або чорного кольору. А ось срібні нитки поєднували з блакитним і білим кольором. Зелений колір на вишиванці це символ народження і зростання, яким наносили візерунки трави і листя. Жовтий колір – достаток, багатство. Жовтий колір символізує сонце, як енергію всього живого на землі.
Фото з виставки вишиванок з фондової збірки Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Сорочки з різних історико-етнографічних регіонів України датовані другою половиною ХІХ – початком ХХ ст. |
Традиції вишиванок в різних регіонах України
Техніка вишивки, колір і структура нитки, орнамент були різними в різних регіонах України.
На Полтавщині вишивали в основному білими нитками, рідше червоними і сірими. Виконувався білий візерунок гладдю, який обшивали чорними або кольоровими смугами.
Для Київської області характерний мікс з рослинних і геометричних візерунків – ромби, квадрати, виноградні грона, хміль. Кольори – коралово-червоний, білий, чорний.
У Поліссі та Волині візерунок простий, геометричний і чіткий за рахунок своєї однобарвності. Вишивався червоною ниткою на біло-сірому полотні.
На Чернігівщині білі вишивки з кольоровими вкрапленнями. В техніці використовувалися дуже дрібні стібки. Візерунок також абстрактний або рослинний.
У Південних регіонах та Харкові техніка дуже схожа з центральними регіонами. Багатобарвна вишивка виконувалася хрестиком і напівхрестиком грубою ниткою, що надавало вишивці об’єм.
Гуцульські орнаменти, мабуть, самі барвисті. Різноманітність рослинної і геометричної тематики. Багате колірне сполучення. В основному це червоний колір з вкрапленням зеленого і жовтого різноманітних відтінків.
На території Львівської області можна зустріти кілька десятків типів візерунків. У більшості випадків це геометричні орнаменти, які наносять на білий фон. Завдяки такій техніки вишиванки з Львівської області мають вигляд легкості і прозорості.
У вишивках Закарпатській області найпоширенішими є мотиви “каракулю”, зигзагоподібної форми. Як правило, колірна гамма місцевих вишиванок дуже широка. Але найпоширенішими кольорами вважаються чорний і червоний колір.
Для Буковини характерні геометричні та рослинні мотиви. Вишивають як правило дрібним хрестиком, крученим швом або білою гладдю. Крім того на Буковині у вишиванках дуже часто можна побачити шовкові нитки, металеві блискітки і бісер.
У Тернопільській області для вишивки використовують бавовняні нитки, зі згущеними стібками. Уздовж усього рукава окремі елементи обводяться кольоровими нитками. Завдяки такому прийому вишивка отримує високий рельєф і виразний колір візерунка.
У яких випадках дарується вишиванка?
Раніше в Україні неможливо було зустріти сім’ю, в якій не носили вишитих сорочок. Діткам першу вишиту сорочку шила мама до трирічного віку. У неї вона вкладала всю свою материнську любов і енергію, яка дуже захищала малюка. Така річ не може бути покупною.
На весілля теж вишивалися спеціальні сорочки з символами процвітання і родючості, так молоду пару символічно проводжали в сімейне життя. Ці вишиванки дбайливо зберігали все життя. І звичайно берегли для певних свят. На Гуцульщині, наприклад, досі за традицією на Великдень мама вишиває всім членам сім’ї по сорочці.
Вишиванка це оберіг
Але варто зазначити, що вишиванка не була просто звичайним повсякденним одягом, і навіть не просто “одягом з нагоди”. Українська вишита сорочка – це оберіг, який містить сакральні символи та енергетику вишивальника. Тому дуже потужним оберегом вважається сорочка вишита жінкою для своєї дитині або коханого.
У давнину була така традиція. Якщо належало відправляти чоловіків на війну або зароджувалася якась епідемія, всі жінки поселення збиралися разом і вночі вишивали рушники. Це було практично медитацією, молитвою і магією. Вишивали в повному мовчанні з молитвами, бажано в повний місяць.
Місяць – жіноча планета, і в нічний час у жінок підвищується інтуїція і енергетика. Під цим рушником проходили всі війни. Якщо часу було небагато, то жінка за ніч вишивала просто хустку і віддавала в дорогу чоловікові або синові.
Яким чином ці хустки і вишиванки оберігали чоловіків на війні логіці не піддається, напевно, все-таки справа в потужної енергії вишивальниці і багатстві ритуальних символів.
З якої тканини роблять вишиванки
Сучасні умільці активно цікавляться культурою і відроджують традицію української національної вишивки. Дуже здорово, звичайно, зшити сорочку самої.
Якщо у вас є навички крою та шиття, то це не складно. Якщо досвіду немає, то теж не проблема. Зараз повно у продажу вже готових сорочок під вишивку з докладними схемами і навіть підбором ниток. Але давайте трохи зупинимося на тканинах, з їх яких шиють вишиванки.
Шифон. Тонка прозора бавовняна або шовкова тканина. Часто використовується для шиття вишиванок. Але вона швидше літня та святкова. Вишивати по ній досить складно.
Льон. Найдорожчий і популярний вид тканини. Наші прабабусі вишивали тільки на ньому. Зараз існує багато сучасних різновидів льону. Розрізняються вони додатковим складом, технікою виготовлення і ціною.
Домоткане полотно. Найдорожчий різновид льону. При цьому екологічно чисте, комфортне в носінні і довговічне. Не лякайтеся, якщо після прання виріб трохи “сяде”. Через пару годин носіння він прийме первинний вигляд. У чистому вигляді має брудно-білий відтінок і його складно гладити.
Щоб цього уникнути, до нього додають синтетичне волокно – лавсан, завдяки чому тканина стає біліше і тонше. Для здешевлення тканини, льон стали виробляти на фабриках. З додаванням синтетичних волокон. За зовнішнім виглядом від льону домотканого його не відрізнити. Він добре зберігає форму і легко прасується.
Поплін. Такий же популярний, як і льон. Значно дешевше, у виробництві найчастіше використовується бавовна або хімічні волокна. Тканина добре “дихає”, практично не мнеться, зберігає форму, з хорошою терморегуляцією. Дуже популярна при пошитті чоловічих сорочок.
Український національний одяг – вишиванка
Після вибору тканини залишиться тільки визначиться з візерунком. Деякі виробники готових сорочок під вишивку пропонують вже в комплекті готовий варіант. Але краще підібрати свій.
Під конкретну людину, враховуючи його стать, вік, місцевість, звідки родом його предки. Якщо вишиваєте для дуже близької людини (дитини або чоловіка), “налаштуйтеся” на його хвилю, і самі інтуїтивно відчуйте, який орнамент підійде саме йому. Зрештою ви швидше за все дівчина і інтуїція повинна бути вашою візитною карткою, заодно потреніруете її зайвий раз.
Дуже здорово, що зараз наші українські традиції відроджуються. У різних містах проходять цілі паради видів українського національного одягу, а в першу чергу вишиванок, багато з гордістю носять цей самий патріотичний предмет одягу для українця і в повсякденному житті.
Тому, якщо хочете зробити подарунок близьким, рідним, коханій людині, вишийте йому з любов’ю сорочку. По-перше, подарунки, зроблені своїми руками, завжди цінні, по-друге носити Українську вишиванку це означає – пишатися своєю країною, народом, традиціями.
З чим носити вишиванки
Останнім часом вишиті сорочки впевнено оселилися як на подіумах відомих дизайнерів, так і в повсякденному житті. Вишиванка перестала бути музейним експонатом, модниці із задоволенням виходять на міські вулиці у вишитих нарядах.
Однак, вишити або купити вишиванку – це всього лише півсправи, потрібно вміти правильно носити її, поєднувати з тим чи іншим одягом. Важливо вміло підходити до вибору наряду з вишиванкою, щоб адаптувати його під сучасні тенденції.
В даний час машинна вишивка стала настільки досконалою, що її часом важко відрізнити від вишивки, зробленої вручну. Якщо ви вирішили придбати або замовити машинну вишивку, то будете здивовані складністю малюнка на виробах і безліччю відтінків кольорів.
Вишиванка і діловий костюм
Вишита сорочка чудово виглядає з чорною спідницею-олівцем. Для такого способу вибирайте спідницю із завищеною талією і заправляйте сорочку у всередину. Якщо ж ви хочете випустити сорочку поверх спідниці, то вибирайте форму трапеції – розкльошені знизу. Якщо у вашому офісі існує суворий дрес-код, краще зупинити свій вибір на сорочках з однотонною вишивкою темних кольорів – чорний, синій, червоний.
Вишиванка і спідниця
Вишита сорочка відмінно виглядає з пишними спідницями або спідницями-плісировками.
Вишиванка та аксесуари
Вишиті сорочки самі по собі є дуже яскравим і незвичайним предметом повсякденного гардероба. Тому не варто захоплюватися аксесуарами, щоб не захарастити образ. З довгими сорочками можна використовувати тонкі або широкі ремені. Відмінно виглядають намиста і сережки в етнічному стилі. Якщо хочете виглядати як справжня українка, доповніть образ традиційними червоними чобітьми, вінком, квіткою або стрічечкою у волоссі.
10 цікавинок про українські вишиванки
Вишиванки завжди були нашим національним символом, нашою гордістю та автентичною ознакою. Однак, сьогодні навіть голлівудські зірки хочуть відчути себе частинкою України. Серед найновіших модних тенденцій – жовто-сині кольори, віночки і, звичайно, справжні українські вишиванки!
Актори та музиканти з’являються у вишитих сорочках на вулицях, дизайнери використовують українські орнаменти у своїх колекціях. І все це не даремно, повірте!
Адже вишита українська сорочка – це не просто одяг, це справжній оберіг. Ось вам кілька найцікавіших фактів про цей витвір мистецтва, які ви, можливо, не знали 🙂
фото: Ladna Kobieta
1. Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.
2. Виявляється, вишиванки – один з найдавніших українських атрибутів. Геродот стверджував, що вишивкою був прикрашений одяг скіфів, які довгий час проживали на території України. Археологи знайшли на Черкащині зображення чоловіків, одягнених у щось дуже схоже на український національний костюм. Знахідка датувалась 6 ст. нашої ери. Такі ж сорочки приписувались трипільцям.
3. Сорочка завжди вишивалась жіночими руками, а тому несла сильний емоційний заряд, символізувала добро, любов і вірність. Давнє замовляння наших предків говорило: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був". Саме тому дівчата повинні були вишити своєму нареченому вишиванку до весілля.
4. До речі, про особливе значення чоловічої вишиванки, як символу кохання ходить ще одна легенда. Подейкують, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Іншим до такого сакрального ритуалу зась. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.
5. Першим модником, котрий поєднав вишиванку з буденним одягом став Іван Франко, котрий носив її під піджак і з сучасним вбранням. Саме у такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.
alt=»купюра 20 грн» />
6. Кожен регіон України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом. Фактично, кожна область може повихвалятись унікальними вишитими сорочками, притаманними тільки їй.
7. Першим ведучим, який з’явився у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. В такому вигляді він відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі". Згодом таку тенденцію підтримали й інші.
8. Дуже багато орнаментів, що використовуються в оздобленні вишиванок, сягають своїм корінням до язичницьких часів. Наприклад, солярні знаки (або "громовий знак", "колесо Юпітера") пов’язані з язичницьким небесним божеством Родом.
9. Одним з найоригінальніших видів вишиванок вважають борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. Розповідають, що колись турки і татари знищили практично всіх місцевих чоловіків, тому жінки впродовж кількох поколінь вдягали саме такі сорочки. А у боршівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, одягнута саме у таку вишиванку.
10. Орнаменти, якими прикрашають вишиванки, стали настільки популярними, що тепер ними оздоблюють не тільки сорочки! Останнім часом в українців з’явився новий тренд – автовишиванка. Автомобілісти прикрашають свої транспортні засоби спеціальними наліпками. Для кожного замовника створюється особливий дизайн.
Розробники розповідають, що "вишивані" наліпки замовляють не тільки власники авто, адже їх можна почепити на будь-яку рівну поверхню. До речі, популярністю вони користуються по всій Україні. Розповідають також, що замовлення на автовишиванки надходять і з інших країн: Німеччини, Австралії, Нової Зеландії!
alt=»вишиванка для авто» />
Традиційні орнаменти почали наносити вже й на тіло. Патріотичні татуювання сьогодні стали трендом №1 серед української молоді. Хтось вважає це неймовірно вдалим варіантом для такого рішення, а хтось називає безглуздістю. Що ж, смаки у всіх різні. Та якщо вже говорити про татуювання, погодьтеся: такий малюнок виглядає куди краще і змістовніше, ніж незрозумілі фрази.
До речі, вишиванки одягли не тільки автівки. Домашні улюбленці теж підхопили патріотичну тематику. Чи то правильніше сказати, їх хазяї 🙂 Все більше котиків та собачок з’являються в інтернеті та на вулицях в українських національних костюмах. Знову ж таки, це дещо суперечливо, і комусь може не сподобатись. Та погодьтесь, це виглядає мило 🙂
Ось так потрохи світ починає українізовуватись: ми приймаємо його, він приймає нас. І це тільки початок!
Рубаха-парень. В День вышиванки Зеленский надел русскую косоворотку
Яростная погоня современной украинской политической элиты за национальной идентичностью приводит к результатам, которые можно назвать трагифарсом. В традиционный День вышиванки Владимир Зеленский перепутал рубашки, что некоторые уже поспешили назвать «зрадой».
Культ рубахи
Вышиванка свою историю ведет с дохристианских времен. Еще «отец истории» Геродот, описывая скифов, утверждал, что они носят одежду с вышитыми узорами. Славянские племена носили вышитые рубахи еще до того, как началось формирование современных этносов Восточной Европы.
Вышитые рубахи сохранились в одежде всех трех народов, ведущих свою историю от Киевской Руси: русских, украинцев и белорусов. Причем человек, плохо знакомый с предметом, вряд ли сможет отличить, кому какая одежда принадлежит. Вышиванки имели широкое распространение и в советские годы, однако во второй половине 1980-х на Украине данной рубашке стали придавать совершенно иной смысл. Для националистов она стала своеобразным «знаменем», признаком украинской национальной идентичности.
В период президентства Виктора Ющенко на Украине придумали День вышиванки. Причем его появление выдавалось за инициативу снизу: автором предложения, появившегося в 2006 году, стала студентка Черновицкого университета Леся Воронюк, призвавшая одногруппников выбрать день и всем вместе надеть вышиванки.
Авторы идеи объявили, что ее смысл заключается в «сохранении украинских ценностей». Вплоть до 2014 года День вышиванки не имел широкого распространения в центральных и восточных регионах страны. Однако после «Евромайдана» его стали проводить, так сказать, в добровольно-принудительном порядке повсеместно, начиная от Верховной рады и заканчивая детскими садами. При этом отказ от ношения вышиванки стал рассматриваться как неуважение к национальной культуре и, более того, предательство.
Представительства стран, поддерживающих киевский режим, тоже отмечают День вышиванки. 20 мая 2021 года послы стран G7 на Украине сделали фото в вышиванках. «Группа послов стран „Большой семерки“ по поддержке реформ желает хорошего Дня вышиванки», — гласит сообщение, опубликованное в соцсети вместе с соответствующим фото.
Президент Украины Владимир Зеленский вместе с супругой в 2020 году отправил вышиванки лидерам различных стран мира. Что касается соотечественников, то их чета Зеленских в 2020 году порадовала совместной фотографией в вышиванках, размещенной в соцсети.
Ошибочка вышла…
20 мая 2021 года, в очередной День вышиванки, в Instagram-аккаунте президента Украины появилось новое фото с женой. Супруги, одетые в вышитые рубашки, смотрят друг на друга влюбленными глазами.
История вышиванки: от древности до наших дней
Вышиванка – удивительная национальная одежда украинского народа имеет длинную и богатую историю. Без преувеличения можно сказать, что вышиванка и есть сама история, по крайней мере, важная ее часть, также как, к примеру, греческая туника является частью истории Греции. Но если в наше время древнегреческие туники не пользуются особой популярностью, то вышиванка остается весьма популярной и мы, украинцы XXI века носим такую же вышиванку как и наши далекие предки, живущие столетия назад.
К слову о полярности вышиванки говорит и обилие различных интернет магазинов как к примеру https://ukrainart.com.ua где можно приобрести красивые современные вышиванки. Но вернемся к истории.
Первые вышиванки наши очень далекие предки могли носить еще в почти первобытную эпоху неолита (нового каменного века). Ряд ученых считает, что вышиванки были уже у трипольцев, представителей загадочного племени с развитой культурой. Но это только гипотеза, предположение, так как точных сведений о том, что у трипольцев точно были вышиванки, нет.
А вот у скифов они были. По словам древнегреческого историка Геродота, скифы носили рубашки, украшенные различными орнаментами – вышиванки.
Носили вышиванки в средневековье в Киевской Руси и в более позднюю эпоху. Так итальянский путешественник Жильбер де Лануа, который в 1412 и 1421 годы дважды бывал на территории Венгерского королевства, в своих путевых заметках писал, в том числе, и о традиции ношения вышиванок русинами, как тогда называли наших предков, живших по соседству с венграми.
Казацкие времена истории Украины характеризуются большой популярностью вышиванок, причем искусство их создания расцветает пышным цветом. Так богатые казаки заказывают себе дорогие вышиванки из шелка, с использованием золотых и серебряных нитей. Их часто носят мещане и купцы, зачастую по внешнему виду вышиванки и богатству ее отделки можно было определить социальный статус ее владельца.
В конце XIX века украинские вышиванки начинают гармонично сочетаться с европейскими костюмами. Одним из законодателей моды ношения вышиванки вместе с пиджаком был великий украинский писатель Иван Франко.
Как ни странно, но украинские вышиванки пользовались популярностью и в советское время, причем порой вышиванки как торжественную одежду одевали и партийные руководители Украинской ССР. А среди советских боссов особенно неравнодушным к вышиванкам был Никита Хрущев, которой порой любил появляться на публике одетый в украинский национальный костюм.
После свержения Хрущева и начала брежневской эпохи популярность вышиванок немного угасла, чтобы с новой силой возродится уже в свободной Украине.